Новий 20013 рік

Listen or download OTVINTA NewYear for free on Prostopleer

Кожного разу, коли вже думаєш, що донецькі бандити дійшли до межі цинізму і брехні, вони відколюють щось нове

Рейдерські захоплення місцевих осередків опозиційних партій, реєстрація фальшивих списків кандидатів в депутати це вже норма для "донецької демократії".

А тепер ще й виявляється можна знімати партію з виборів через помилки допущені іншою партією. Ось любуємося.

Дєнь Пабєди кого над ким?

Соціалісти під червоним прапором перемогли соціалістів під червоним прапором. 

Для того, щоб не спутати одних соціалістів з іншими соціалістами треба вчитуватися в гасла та вдивлятися в символіку, бо стиль і манера агітації так само як і тоталітарні суспільства, побудовані обидвома видами соціалістів, ідентичні.

Ну з соціалістами під червоним прапором все ясно. І з тими і з іншими. Не ясно тільки для чого повивішували сьогодні жовто-блакитні прапори. Вони то тут до чого? Захисники жовто-блакитного прапора воювати 9 травня не перестали. Соціалісти під червоним прапором ( і ті і інші ) пили їм кров і до і після цієї дати. День перемоги настав 24 серпня 1991 року.

Мітинг на підтримку Тимошенко у Львові

Садовий перекрив увесь центр Львова за 2 години до початку мітингу. Аж до сліз розчулює його підтримка демократичних сил у другому турі. Найсмішніше, що через пару місяців такі як він будуть скрушно хитати головою і бідкатися про загрозу, яка нависла над демократією з боку проФФесійного президента. Мабуть тому вони зараз роблять все, щоб цей кандидат таки переміг. Інакше їхнє бідкання буде не затребуване. Ну то таке. Хай буде на їх совісті.

На мітинг їхав трамваєм де якийсь дідуган істерично закликав усіх не виходити на зупинці в центрі і не йти на мітинг авантюристки на тій підставі, що Ющенко дав звання героя Бандері. Народ не дуже розумів як одне пов'язано з іншим, проте дідуган продовжував наполягати на саме цій своїй логічно-наслідковій аргументації.

Потім на мітингу ще 2 (двоє) тягнибоків пробували кричати ганьба, але швидко стушувалися під глузливими погладами присутніх. Я це до того розповідаю, що не вражає гнів "патріотичних народних мас" якщо він не організований і проплачений.

Я поперся на мітинг, бо не думав, що прийде багато людей в 15-ти градусний мороз і ще, щоб засвідчити повагу Тимошенко за те що паше не розгинаючись на нашу спільну перемогу. Жаль тільки, що паше одна. Інші здебільшого спостерігають або відверто саботують. Не пожалів, що пішов.

Вловив слабкий натяк на майданівський дух п'ятирічної давності. Вже скучив за доброзичливим ставленням незнайомих людей один до одного і якщо станеш комусь на ногу, то у відповідь отримаєш посмішку. Такого зараз немає ні ющенківській, ні тим більше в тягнибоківській тусовці. Там тільки агресія проти ворогів. Тут агресії не було зовсім.

Правда був і цинізм сучасних мітингів з їх стандартними прапороносцями, та однаковими плакатами. Наприклад, було смішно дивитися на плакати "Львівські шахтарі за Юлю", "Донецькі шахтарі за Юлю", "Луганські шахтарі за Юлю", які явно під копірку були виготовлені в одній і тій самій "шахті". Ну і тримали їх звичайно такі ж шахтарі як я.

Одна шістдесят четверта німецька частина моєї крові дуже заважає жити мені в Україні. От і тепер прийшовши на мітинг рівно 17:59 я був покараний тим що більше години мерз чекаючи на виступ Тимошенко. Звісно гурт "Мандри" слухати приємно. Він один з моїх улюблених гуртів, але ж не на 15 градусному морозі!!! Невже важко було написати, що спочатку буде концерт, а потім після 19:00 виступить сама Тимошенко?

До речі "Мандри" здається ще не виступали в підтримку Тимошенко. А тут співали досить багато і ще й між піснями палко агітували (завуальовано, бо агітація заборонена) проголосувати за Тимошенко. Коротше кремлівська зрада. Повний набір. Реєстрові патріоти недавно прокляли Скрипку, так що тепер будуть клясти "Мандри".

Прапороносців було багато, але багато і було звичайних людей, які з жахом уявляють собі найближче майбутнє з президентом-зеком.

Одна з двох екзальтованих тягнибоківок волали, що ми всі прийшли сюди за гроші. Як їй поясниш, що ні я, ні мої знайомі, яких там зустрів ні більшість мітингу не купується. Як приміром можна купити оцього учасника мітингу?

Та й прапороносці, які стояли поруч зі мною і до яких стереотипи заставляють ставитися упереджено, зі всіх сил волали "ГЕРОЯМ СЛАВА". За це ж їм ніхто не платив. Взагалі противники БЮТ можуть ставити під сумнів щирість слів Тимошенко "СЛАВА УКРАЇНІ", але як поставити під сумнів щирість п'яти тисячного натовпу прихильників Тимошенко, який у відповідь ревів  "ГЕРОЯМ СЛАВА"? Були на мітингу і ветерани УПА. Не всім застилають очі ющенкові цяцьки.

Були і представники опозиційного кандидата, який тріумфально збільшив свій результат на Львівщині. Спочатку два хлопчики-прапороносці (ті що за спинами дівчат) затесалися в натовп мітингувальників і розглядалися довкола розгублено так, наче Янукович тут призначив їм побачення та не прийшов.

Потім вони якось позбиралися до купи і колоною пройшлися маршем по проспекту Свободи. Тягнибоки їх не чіпали.

Так би мовити пробують ґрунт. Пробував уявити собі таке в 2004 році. Не зміг. Ще один підсумок президентства Ющенка. Він домігся того, що йти в прапороносці до Януковича уже не соромно навіть у Львові.

Було багато РУХівців. Порадувало, що ми знову разом по один бік "барикад". Я вийшов з РУХу після того як Удовенко з Кендзьором почали відмивати Кучму від звинувачень у вбивстві Гонгадзе.

Потім після мітингу посиділи з товаришем в кафешці, позгадували старі добрі часи і дійшли до спільної думки, що реєстрові патрійоти таки подарують нам незабаром екскурсію в совок мінімум на 5 років. А я мав ілюзію, що ми з нього вже вилізли назавжди.

Українські січові стрільці в моїй родині

Президент Ющенко, хапаючись за останню соломинку перед виборами і намагаючись хоч якось зрушити з місця свій безнадійний рейтинг, вирішив попіаритися на українській історії. Він видав указ № 5/2010 Про заходи з відзначення, всебічного вивчення та об'єктивного висвітлення діяльності Українських Січових Стрільців

Для когось це буде чергова нагода віртуально "повоювати" на війні, яка закінчилася 90 років тому, а для мене нагода згадати свою родину.

 

В центрі мій прадід Петро Бігус з моєю прабабусею Катериною
та сином Богданом (братом моєї бабусі).

Петро Бігус дослужився до звання сотника УГА

Тут прадід (в центрі) разом з однополчанами і сином Богданом

А тут на руках у прабабусі Катерини сидить моя бабуся Стефанія

Після війни мій прадід працював директором гімназії в місті Рогатин Львівської області.

95 років тому відбулася локальна перемога січових стрільців над російською армією. Локальною ця перемога стала через відступ австрійських військ. Але пам'ятна вона тим, що це була перша перемога українського збройного формування. Вона мала велике моральне значення для подальшої боротьби за волю України.

Перша спроба ведення блогу

Вирішив розпочати свій блог.
Почну з того, що похвалюся відпочинком в Карпатах з своїми дітьми, дружиною і татом. З дітьми відпочивати важко. Взагалі кажучи і відпочинком це назвати не можна. Але спогади потім чудові.

Краще за пісню не скажеш

Get Your Own Player!